Заслужений вчитель України
Миронюк Леонід Іванович (1939-1997 рр.) - вчитель, літературознавець
Народився 2 червня 1939 року на Черкащині. Після закінчення школи навчається в Київському музичному училищі, але згодом переводиться в Канівський культосвітній технікум, який закінчує з відзнакою.
Але хлопець, закоханий в українську мову і літературу, вступає на філологічний факультет Одеського університету. Після його закінчення отримує направлення на Буковину. У 1967-1971 роках працює в селах Кадубівці та Погорілівка, надалі - в Звенячині.
Після зустрічі з відомим українським письменником Олесем Гончарем Леонід Іванович на початку 70-х років створює у школі літературний клуб «Тронка». Учитель захопився літературознавчими пошуками. У сільській бібліотеці зберігаються 400 книг з автографами О. Гончара, М. Бажана, І. Драча, С. Михалкова, Р. Гамзатова та інших письменників. В архіві вчителя з'явилися й рідкісні матеріали: газета «Буковина» за 1898 рік з підписом Осипа Маковея, листи Івана Драча, Івана Бажанського, фото Володимира Карбулицького, про життя і творчість Євгенії Ярошинської, Юрія Федьковича та інших.
Леонід Іванович відвідав усі літературні місця області, склав спеціальний путівник, а також бібліографічний покажчик «Письменники Буковини». Першим у районі розробив «Літературно-мистецьку карту Заставнівщини». Багатогранна і плідна літературознавча діяльність спонукає Л. Миронюка закінчити аспірантуру, скласти кандидатський мінімум, розпочати роботу над дисертацією.
У 1993 році Леонід Іванович є делегатом Першого Всеукраїнського з'їзду педагогічних працівників незалежної України, де йому було присвоєно звання «Заслужений вчитель України».
Помер Л. І. Миронюк 4 квітня 1997 року. Похований на Черкащині.
на даний момент на честь нього названо школу та вулицю в рідному йому Звенячині.